ЛЕКСИКОЛОГІЯ

Лексика - словниковий склад мови, сукупність усіх слів, що вживаються у мові.

Лексикологія - наука, яка вивчає лексичний склад мови.

Лексема - слово, як структурний елемент мови, одиниця мови.

Лексичне значення слова - зміст слова; співвіднесеність між звуковим комплексом і предметом або явищем, які позначені цим звуковим комплексом.

Розділи лексикоогії:

1.Семасіологія - вивчає семантику (лексичне значення слів).

2.Етимологія - вивчає походження слів.

3.Ономастика - вивчає чласні назви.

4.Термінологія - вивчає терміни.

ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

·Конкретне - у слів, що є назвами конкретних предметів та явищ реальної дійсності (дорога, тарілка, дерево тощо).

·Абстрактне - у слів, що є назвами конкретних предметів ( сум, шляхетність, ненависть, любов тощо).

·Однозначне слово - має одне лексичне значення (слова-терміни, професіійні слова, власні назви тощо).

·Багатозначне слово - має декілька лексичних значень.

·Пряме - звичайна, повсякденна назва предмета, властивості, явища тощо; первинне значення слова: летить ворон.

·Переносне - вторинне значення слова, яке виникло на основі прямого: летять роки.

·Синоніми - слова, що мають різне звучання, але однокове чи подібне значення: запашний - духмяний.

·Антоніми - слова з протилежними значеннями: далеко - близько.

·Омоніми - слова, однакові за звучанням, але різні за значенням: коса (дівчини) - коса (знаряддя праці).

·Пароніми - слова, подібні між собою за звучанням і частково за будовою, але різні за значенням: континент - контингент.

СТИЛІСТИЧНЕ ЧЛЕНУВАННЯ ЛЕКСИКИ ЛІТЕРАТУРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

1.Загльновживана лексика  охоплює слова, якими користуються всі мовці. Ці слова пов`язані з повсякденним життям. Це назви речей, рослин, тварин, явищ природи й суспільного життя ( мати, низько, сидіти, дощ, завтра).

2.Суспільно-політична лексика охоплює слова й лексичні сполучення слів, що пов`язані із соціально-політичним життям (парлаиент, реформа, суверенітет).

3.Виробничо-професійна лексика охоплює кількісно велику групу слів, що вживаються на позначення знарядь і матеріалів праці, процесів виробництва ( риштування, високовольтна дуга).

4.Офіційно- ділова лексика містить у своєму складі слова, що використовуються в ділових паперах і в різних видах усного ділового мовлення ( заява, акт, протокол, квитанція, інструкція).

5.Науково-термінологічна  лексика межує з виробничо-професійною, охоплюючи слова і словосполучення, які є термінами ( парабола, гіпербола, синус, тангенс).

6.Побутова лексика містить слова, що вживаються в побуті ( телевізор, холодильник, обід).

7.Жаргонізми - специфічні вирази, властиві мовленню певної оціальної групи (вилетіти в трубу, зав`язати (порвати із злочинністю).

ЛЕКСИКА ЗА ЧАСТОТОЮ ВЖИВАННЯ

1.Активна - це частина лексичного складу мови, яка включає відносно обмежену кількість слів, що найбільш часто використовуються в мовленні у зв’язку з типовим для певної спільноти поняттями, явищами, реаліями.

2.Пасивна -це частина лексичного складу мови, до якої належать такі розряди слів: неологізми; вузьковживана лексика й термінологія, яка зрозуміла лише обмеженому колу мовців; історизми, архаїзми; лексика, яка не належить до нормативного лексичного складу: жаргонізми, арготизми, діалектизми, вульгаризми. 

·Неологізми - слова, створені для позначення нового предмета чи поняття.

·Архаїзми - це слова, витіснені з ужитку іншими словами з таким же значенням (аероплан ― літак, перст ― палець, ланіти ― щоки)

·Історизми - це слова, вживані на позначення предметів, явищ і понять, які вийшли з ужитку, припинили своє існуванння у звязку з соціально-побутовими, політичними змінами (Сотник, боярин).

ЛЕКСИКА ЗА ПОХОДЖЕННЯМ

1.Власне українська -слова, що мають українські корені: мрія, козак, заручини, годинник.

2.Іншомовні запозичені:

·Зі старословянської: торжество, вмирущий, благо.

·З давньогрецької: Євангеліє, театр, бібліотека, політика.

·З латинської: депутат, окнкуренція, юстиція, генерал.

·З німецької: майстер, фельдшер.

·З французької: одеколон, шосе, абажур.

·З англійської: спортсмен, фініш, катер.

·З італійської: вермішель, концерт.