Методичні рекомендації щодо викладання зарубіжної література у 2018/2019 навчальному році
У 2018/2019 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5 – 9 класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804;
у 10 класі – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;
в 11класі – за програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту та академічного рівня зі змінами 2016 року.
Навчальна та методична література із зарубіжної літератури, рекомендована МОН України, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщений на офіційному сайті МОН України, Інституту модернізації змісту освіти.
Основою для календарно-тематичного планування уроків зарубіжної літератури є чинні програми. Учитель має право самостійно розподіляти години на текстуальне вивчення творів, розвиток мовлення, позакласне читання, ураховуючи визначену кількість годин на опрацювання конкретного розділу. Учитель має змогу вільно і творчо підійти до організації навчальної діяльності на уроках зарубіжної літератури з урахуванням конкретних умов викладання, читацьких інтересів учнів.
Викладання зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.
З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю в процесі вивчення зарубіжної літератури в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість видів контролю із зарубіжної літератури в 5–9 класах
| Класи | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | |||||
| Семестри | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ |
| Контрольні роботи у формі: | 2 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| · контрольного класного твору; | – | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| · виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання) | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 |
| Уроки розвитку мовлення* (у+п) | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 |
| · Уроки позакласного читання | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 |
| Перевірка зошитів | 4 | 5 | 4 | 5 | 4 | 5 | 4 | 5 | 4 | 5 |
Обов’язкова кількість видів контролю із зарубіжної літератури у 10 класі
| Семестри | І | ІІ | І | ІІ |
| Рівні | стандарту | профільний | ||
| Контрольні роботи у формі: | 2 | 2 | 4 | 4 |
| · контрольного класного твору*; | 1 | 1 | 1 | 1 |
| · виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання) | 1 | 1 | 3 | 3 |
| Уроки розвитку мовлення** | 2 (1у+1п; у межах текстуального вивчення) | 2 (1у+1п; у межах текстуального вивчення) | 3
(1у+2п)
| 3
(2у+1п)
|
| Уроки позакласного
читання
| 1 | 1 | 3 | 3 |
| Перевірка зошитів | 4 | 5 | 4 | 5 |
Обов’язкова кількість видів контролю із зарубіжної літератури в 11 класі
| Семестри | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ |
| Рівень стандарту | Академ. рівень | Профільний рівень | ||||
| Контрольні роботи у формі: | 2 | 2 | 3 | 3 | 4 | 4 |
| · контрольного класного твору; | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| · виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання) | 1 | 1 | 2 | 2 | 3 | 3 |
| Уроки розвитку мовлення* | 2
(у+п)
| 2
(у+п)
| 2
(у+п)
| 2
(у+п)
| 3
1у+2п
| 3
2у+1п
|
| Уроки позакласного
читання
| 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 |
| Перевірка зошитів | 4 | 5 | 4 | 5 | 4 | 5 |
У 8 – 9 класах з поглибленим вивченням зарубіжної літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя визначається кількість і види контрольних робіт).
*У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Під час оцінювання зошита із зарубіжної літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного режиму).
Оцінку за ведення зошита із зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.
У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).
Оцінка за контрольний твір із зарубіжної літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Орієнтовний обсяг письмового твору, складеного учнем
| Клас | Кількість сторінок |
| 5-й | 0,5–1,0 |
| 6-й | 1,0–1,5 |
| 7-й | 1,5–2,0 |
| 8-й | 2,0–2,5 |
| 9-й | 2,5–3,0 |
Орієнтовний обсяг письмового твору (рівень стандарту, академічний рівень)
| Клас | Кількість сторінок |
| 10-й | 3,0–3,5 |
| 11-й | 3,0–3,5 |
Орієнтовний обсяг письмового твору (філологічний напрям: профіль – українська філологія)
| Клас | Кількість сторінок |
| 10-й | 3,0–3,5 |
| 11-й | 3,5–4,5 |
Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів із зарубіжної літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Всесвітня література в школах України», «Зарубіжна література в школах України», газету «Зарубіжна література» тощо.
Методичні рекомендації щодо викладання української літератури у 2018/2019 навчальному році
У 2018/2019 навчальному році вивчення української літератури в 5 – 9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою: Українська література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804;
у 10 класі – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;
в 11 класі – за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021, крім академічного рівня та рівня стандарту, затверджених наказом МОН України від 14.07.2016 № 826.
Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi.
Нові програми для 10 класу створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), ключовим положенням концепції «Нова українська школа»; структуровано за окремими тематичними розділами й підрозділами.
Зміст навчального матеріалу передбачає текстове вивчення творів, що виділені напівжирним шрифтом, інші ж лише називаються для допомоги вчителеві під час вивчення певної теми. Крім того, для осучаснення змістового компонента, актуалізації компетентнісного підходу, надання вчителеві методичної допомоги під час вивчення програмових тем запропоновано рекомендаційну рубрику «Мистецький контекст» (МК).
Вивчення української літератури також відбувається із залученням міжпредметних зв’язків – МЗ (українська мова, історія, зарубіжна література, образотворче мистецтво, музика тощо).
Звертаємо особливу увагу на те, що запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу чи підрозділу є орієнтовною, учитель може її перерозподіляти на власний розсуд. Резервний час учитель може використовувати також довільно, зокрема для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо).
Запроваджено (*) – для творів, які не є обов’язковими, їх можна розглядати додатково, за вибором учителя, наявністю часу або самостійно.
Наприкінці програми для кожного класу подано орієнтовні списки літератури для додаткового (самостійного) читання.
У навчальній програмі профільного рівня передбачено вивчення творів літератури народів України, передовсім кримських татар. Також важливим компонентом програми є «Читацький практикум», спрямований на формулювання практичних навиків усних і письмових роздумів над прочитаним у різних стильових формах.
З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури у 5–9 класах
| Класи | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | |||||
| Семестри | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ |
| Контрольні роботи у формі: | 2 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 |
| · контрольного класного твору; | – | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| · виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 |
| Уроки розвитку мовлення*
(у+п)
| 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 |
| · Уроки позакласного читання | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 |
| Перевірка зошитів | 4 | 5 | 4 | 5 | 4 | 5 | 4 | 5 | 4 | 5 |
Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури у 10 класі
| Семестри | І | ІІ | І | ІІ |
| Рівні | стандарту | профільний | ||
| Контрольні роботи у формі: | 3 | 3 | 3 | 3 |
| · контрольного класного твору*; | 1 | 1 | 1 | 1 |
| · виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання) | 2 | 2 | 2 | 2 |
| Уроки розвитку мовлення** | 2 (у+п) | 2 (у+п) | 2 (у+п) | 2 (у+п) |
| Уроки позакласного
читання
| 1 | 1 | 2 | 2 |
| Перевірка зошитів | 4 | 5 | 4 | 5 |
Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 11 класі
| Семестри | І | ІІ | І | ІІ |
| Рівні | стандарту, академічний | профільний | ||
| Контрольні роботи у формі: | 3 | 3 | 4 | 4 |
| 1 | 1 | 1 | 1 |
| · виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання) | 2 | 2 | 3 | 3 |
| Уроки розвитку мовлення** | 2 (у+п) | 2 (у+п) | 2 (у+п) | 2 (у+п) |
| Уроки позакласного
читання
| 1 | 1 | 2 | 2 |
| Перевірка зошитів | 4 | 5 | 4 | 5 |
*Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе, міні-творів щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме самостійне творче мислення учнів і дасть їм можливість виконати роботу протягом одного уроку.
**У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Рекомендуємо оцінку за письмовий вид роботи виставляти всім учням, за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.
Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з української літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).
Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», «Українська література в загальноосвітній школі», газету «Українська мова та література».
Навчальна та методична література з української мови, рекомендована МОН України, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщений на офіційних сайтах МОН України, Інституту модернізації змісту освіти.
Методичні рекомендації щодо викладання української мови у 2017/2018 навчальному році
У 2018/2019 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:
у 5 – 9 класах за навчальною програмою: Українська мова. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804);
у 10 класі – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;
в 11 класі – за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту; рівень стандарту – зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 14.07.2016 № 826.
Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi.
Нові навчальні програми для 10 класу відповідають засадничим положенням Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), ключовим положенням концепції «Нова українська школа».
Документ розроблено з урахуванням завдань сучасної мовної освіти, модернізаційних процесів в освітньому просторі України, особливостей шкільного предмета «Українська мова» й потреб сучасних школярів.
Змістові компоненти представлені чотирма лініями: мовною, мовленнєвою, діяльнісною й соціокультурною, що дають змогу комплексно реалізувати завдання шкільної мовної освіти. Особливістю програми є її особистісно орієнтоване й компетентнісне спрямування. Відповідно результативну частину презентовано у вигляді елементів, що формують ключові й предметні компетентності, а саме: знаннєвий, діяльнісний, ціннісний, емоційний і поведінковий компоненти.
Зміст мовної лінії, зокрема програми рівня стандарту, визначають теми, знання яких сприяє формуванню мовної культури й мовної грамотності, забезпеченню функційності знань, узагальненню вивченої теорії в 5 – 9 класах, а саме: лексична, орфоепічна, орфографічна, морфологічна, синтаксична, пунктуаційна і стилістична норми.
У мовленнєвій лінії подано перелік рекомендованих видів роботи, які дають змогу учням реалізувати здобуті знання на практиці. Ці види роботи забезпечують повноцінний мовленнєвий розвиток старшокласників, адже комплексно охоплюють формування всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння і письма). Системний підхід до розвитку мовлення учнів не передбачає виділення окремих годин на традиційні для 5 – 9 класів аудіювання, читання мовчки та вголос, перекази, твори тощо, оскільки ці види роботи передбачено на кожному уроці. Учитель може на власний розсуд змінювати запропоновані теми й види роботи, але водночас прагнути протягом року рівною мірою приділяти увагу розвиткові всіх видів мовленнєвої діяльності.
Заміна розділу «Зв’язне мовлення» розділом «Практична риторика» умотивована віковими особливостями й потребами учнів виходити на вищий рівень практичного володіння мовою, що спроможна забезпечити риторика як теорія й практика ефективного мовлення.
Наскрізні змістові лінії, заявлені в програмі, є засобом інтегрування навчального змісту, корелюються з окремими ключовими компетентностями й сприяють формуванню ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.
Сучасні соціокультурні умови, інтеграція української освіти в європейський контекст зумовлює введення до навчальних програм такого виду письмових робіт, як есе, спрямованого на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищення в них інтересу до навчання предмета, розвиток особистості, критичного мислення, лінгвокреативності.
Есе – самостійна творча письмова робота, прикметною ознакою якої є особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу.
Види есе:
| Вільне | Формальне |
| Ознаки:
– невеликий обсяг (7-10 речень);
– вільна форма і стиль викладу;
– довільна структура;
– обов’язкова вимога: наявність позиції автора.
| Ознаки:
– дотримання структури тексту,
– наявність відповідних компонентів (тези, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновки);
– обґрунтування (аргументування) тези.
|
Вільне есе обмежене в часі (5 – 10 і 10 – 15 хв.). До нього доцільно вдаватися на кожному уроці й на різних етапах його: цілевизначення, закріплення, рефлексії тощо.
Для написання формального есе виділяють більше часу: від 20-ти до
45-ти хвилин.
45-ти хвилин.
Види формального есе:
- інформаційне (есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис);
- критичне;
- есе-дослідження (порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причини-наслідку, есе-аналіз).
Вимоги до формального есе
- Обсяг – 1 – 2 сторінки тексту (800 – 1000 слів).
- Есе повинно сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.
- Кожен абзац есе розкриває одну думку.
- Необхідно писати стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.
- Есе має відрізнятися чіткою композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з іншого – самим питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має розкриватися послідовно.
- Есе повинно засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, ідеї.
- Есе повинно містити переконливе аргументування порушеної проблеми.
Структура есе
Есе складається з таких частин – вступ, основна частина, висновок.
Вступ – обґрунтування вибору теми есе.
Основна частина – теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій.
Висновок – узагальнення й аргументовані висновки до теми тощо. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.
Розподіл годин між розділами
Зазначаємо, шо вказаний у навчальних програмах розподіл годин між розділами вважається орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин у межах розділу, а також послідовність вивчення розділів.
Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови
Звертаємо увагу на кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в закладах загальної середньої освіти з українською мовою навчання.
Фронтально оцінюються диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень».
У І семестрі проводять оцінювання двох видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог). У ІІ семестрі – оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, що здійснюється в 5 – 9 класах.
Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку.
Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант тощо) залежно від змісту матеріалу, що вивчається.
Тематичні і семестрові оцінки
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт. До прикладу, під час вивчення теми «Вступ. Повторення та узагальнення вивченого», яка охоплює 10 уроків, учень 7 класу отримав 5 оцінок: 3 поточні (6,7,6), а також оцінки за зошит (8) і контрольну роботу(7). Бали додають і ділять на кількість: (6+7+6+8+7):5=7 б.
Семестрову – на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) або читання вголос. Наприклад, учень отримав бали 6, 7, 7 за три тематичні, а також 7 б. за діалог і 6 б. за усний переказ. Виводячи семестровий бал, їх додають і ділять на 5: (6+7+7+7+6):5=7б.
Якщо дитина прохворіла частину семестру, пропустила, наприклад, одну тематичну, не має оцінки за якийсь вид мовленнєвої діяльності, то оцінка за семестр виводиться на розсуд учителя в залежності від динаміки особистих навчальних досягнень учня (учениці), важливості пропущеної теми чи теми, за яку учня (ученицю) атестовано, – (тривалість вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу). За таких умов оцінка за семестр може бути такою, як тематична (якщо вона одна), або знижена на кілька балів (на розсуд учителя) .
Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт в 5-9 класах
| 5 кл. | 6 кл. | 7 кл. | 8 кл. | 9 кл. | ||||||
| Усього годин | 122 | 122 | 88 | 70 | 70 | |||||
| Години з РМ | 24 | 23 | 22 | 16 | 19 | |||||
| І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | |
| Фронтальні види контрольних робіт | ||||||||||
| Перевірка мовної теми | 4 | 4 | 4 | 4 | 3 | 3 | 2 | 2 | 2 | 2 |
| Письмо: Переказ | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Твір | – | – | – | 1 | – | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Правопис:
диктант
| 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Індивідуальні види контрольних робіт | ||||||||||
| Говоріння:
діалог
| 1 | – | 1 | – | 1 | – | 1 | – | 1 | – |
| усний переказ | 1 | – | 1 | – | 1 | – | 1 | – | 1 | – |
| усний твір | – | 1 | – | 1 | – | 1 | – | 1 | – | 1 |
| читання вголос | – | 1 | – | 1 | – | 1 | – | 1 | – | 1 |
Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 10 класі
| Рівень | Рівень стандарту | Філологічний рівень | ||
| Фронтальні види контрольних робіт | ||||
| Форми контролю | І | ІІ | І | ІІ |
| Перевірка мовної теми | 2 | 2 | 3 | 3 |
| Письмо:
есе
|
2
|
3
|
1
|
1
|
| переказ | – | – | 1 | 1 |
| твір | – | – | 1 | 1 |
| Індивідуальні види контрольних робіт | ||||
| Говоріння:
діалог
|
1
|
–
|
1
|
–
|
| усний переказ | 1 | – | 1 | – |
| уний твір | – | 1 | – | 1 |
Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт в 11 класі
| Рівні | рівень стандарту | академічний рівень | філологічний рівень | |||
| Семестри | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ |
| Фронтальні види контрольних робіт | ||||||
| Перевірка мовної теми | 2 | 2 | 2 | 2 | 3 | 3 |
| Письмо: переказ | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| твір | 1 | – | 1 | – | 1 | 1 |
| Правопис: диктант | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Індивідуальні види контрольних робіт | ||||||
| Говоріння: діалог | 1 | – | 1 | – | 1 | 1 |
| усний переказ | 1 | – | 1 | – | 1 | 1 |
| усний твір | – | 1 | – | 1 | 1 | 1 |
У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не робиться).
Акцентуємо увагу, що в разі відсутності учня на одному зі спарених уроків під час написання контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому індивідуальне завдання, визначене вчителем. Зазначене завдання виконується учнем під час уроку.
Кількість робочих зошитів з української мови за класами:
5 – 9 класи – по два зошити;
10 – 11 класи – по одному зошиту.
Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.
Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою, що зараховується до найближчої тематичної. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.
У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету «Українська мова та література».
Навчальна та методична література з української мови, рекомендована МОН України, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, о розміщений на офіційних сайтах МОН, Інституту модернізації змісту освіти.
Методичні рекомендації щодо викладання української мови у 2017/2018 навчальному році
Додаток
Форми контролю
5
6
7
8
9
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
Перевіркамовної теми
4
4
4
4
3
3
2
2
2
2
Письмо:
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
твір
–
1
–
1
–
1
1
1
1
1
Правопис:
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
Фронтальні види контрольних робіт (10–11класи)
Форми контролю
10
11
І
ІІ
І
ІІ
Перевірка мовної теми
2
2
2
2
Письмо:
1
1
1
1
твір
1
-
1
-
Правопис:
1
1
1
1
Фронтальні види контрольних робіт 10–11 класи
Форми контролю
10
11
І
ІІ
І
ІІ
Перевірка мовної теми
3
3
3
3
Письмо:
1
1
1
1
твір
1
1
1
1
Правопис:
1
1
1
1
У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не робиться).
Акцентуємо увагу на проблемних питаннях, що виникають під час оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови:
допущені позиційні помилки (чергування у-в, і-й) визначаються як орфографічні (під час перевірки власних висловлень ЗНО це питання уніфіковано);
у разі відсутності учня на одному зі спарених уроків під час написання контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому індивідуальне завдання, визначене вчителем. Зазначене завдання виконується учнем під час уроку.
Кількість робочих зошитів з української мови за класами:
5–9 класи – по два зошити;
10–11 класи – по одному зошиту.
Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.
Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою, що зараховується до найближчої тематичної. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.
У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).
Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 09.08.2017 р. № 1/9-436
Методичні рекомендації щодо викладання української мови у 2017/2018 навчальному році
У 2017-2018 навчальному році вивчення української мовиздійснюватиметься за такими програмами:
у 5-9 класах за навчальною програмою: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804 (електронний ресурс: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html);
у 10-11 класах - за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту; рівень стандарту зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 14.07.2016 № 826. Програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням:http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
Звертаємо увагу, що в 2017 році навчальну програму з української мови для 5-9 класів модернізовано згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим у 2011 році, та з метою наскрізного впровадження механізму реалізації завдань компетентнісного підходу в навчанні української мови в контексті положень «Нової української школи».
У зв’язку з цим розроблено новий формат пояснювальної записки до програми, де визначено ієрархію цілей навчання, зазначено мету базової середньої освіти, уточнено предметну мету. Відповідно до поставлених цілей навчання української мови і стратегій модернізації освіти в Україні конкретизовано завдання навчального предмета.
Унесено зміни до структури програми: мовну та мовленнєву змістові лінії синхронізовано: у мовленнєвій подано усні та письмові види роботи з використанням паралельно виучуваного на аспектних уроках теоретичного матеріалу. У переліку очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів виділено знаннєвий, діяльнісний і ціннісний складники.
З метою уникнення дублювань вилучено рубрики «Внутрішньопредметні зв’язки», «Міжпредметні зв’язки», «Культура мовлення». Спрощено формулювання тем мовної і мовленнєвої змістових ліній, зокрема мовленнєвознавчих понять.
Творчим роботам надано виразно практичного спрямування. Крім обов’язкових видів творчих робіт, до навчальної програми включено рекомендовані, право вибору яких надано вчителю. Серед рекомендованих видів робіт учитель може обрати ті, які вважає найбільш корисними, до того ж він може змінювати теми висловлень у відповідності до інтересів і потреб кожного класу.
Окрім того, до програми внесено такі зміни:
вилучено деякі види творчих робіт (відгук про відповідь товариша в 5 класі, повідомлення на лінгвістичну тему в науковому стилі в 6 класі, переказ тексту наукового стилю та відповідь на уроці в науковому стилі в 5 класі, вибірковий переказ тексту наукового стилю в 6, 9 класах);
додано як обов’язковий такий сучасний вид роботи, як есе (розмірковування в довільній формі);
осучаснено перелік запропонованих до вивчення ділових паперів (вилучено автобіографію, протокол, витяг із протоколу; розписку в 7 класі замінено на звіт про виконану роботу, план роботи перенесено з 6-ого у 8 клас);
перерозподілено в мовній змістовій лінії навчальні години на повторення вивченого в попередніх класах (указано перед окремими розділами);
змінено послідовність тем мовної змістової лінії в 5 класі для оптимізації їх відповідно до вікових особливостей учнів;
замінено в 5 класі тему «Частини мови» на «Текст. Речення. Слово» в розділі «Повторення вивченого в початкових класах»;
вилучено з програми 5 класу теми «Види речень за метою висловлення та інтонацією» (як вивчені в початковій школі), «Стилі мовлення»;
перенесено тему «Правопис слів іншомовного походження» з 5 до 6 класу, розвантажено тему «Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків» у 5 класі з метою оптимізації та уникнення повторів.
Зазначаємо, шо вказаний у навчальній програмі розподіл годин між розділами вважається орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин у межах розділу, а також послідовність вивчення розділів.
З метою уникнення перевантаження учнів, для об’єктивного оцінювання їхніх навчальних досягнень пропонуємо зняти з фронтальних видів контрольних робіт аудіювання та читання мовчки, залишивши тільки навчальні види цих робіт.
Зазначені зміни також є початком до поступового переформатування видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання мовчки) до вимог Програми міжнародного оцінювання учнів – PISA, що оцінює читацьку грамотність учнів, визначає здатність особи до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, осмислення й оцінювання змісту та форми тексту тощо.
Звертаємо увагу на те,що змінено кількістьфронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання.
Фронтально оцінюються диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
Індивідуально оцінюютьсяговоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі проводять оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог). У ІІ семестрі - оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як уснийтвір і читання вголос, щоздійснюється в 5–9 класах.
Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом семеструвиставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку.
Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант тощо) залежно від змісту матеріалу, що вивчається.
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, а за семестр - на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння(діалог, усний переказ, усний твір) абочитання вголос .
Фронтальні види контрольних робіт
Форми контролю
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
| |||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
| |
Перевіркамовної теми
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
твір
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Правопис:
диктант
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Фронтальні види контрольних робіт (10–11класи)
(рівень стандарту, академічний рівень)
Форми контролю
| ||||||
10
|
11
| |||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
| |||
Перевірка мовної теми
|
2
|
2
|
2
|
2
| ||
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
| ||
твір
|
1
|
-
|
1
|
-
| ||
Правопис:
диктант
|
1
|
1
|
1
|
1
| ||
Фронтальні види контрольних робіт 10–11 класи
(філологічний напрям: профіль – українська філологія)
Форми контролю
| ||||||
10
|
11
| |||||
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
| |||
Перевірка мовної теми
|
3
|
3
|
3
|
3
| ||
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
| ||
твір
|
1
|
1
|
1
|
1
| ||
Правопис:
диктант
|
1
|
1
|
1
|
1
| ||
У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не робиться).
Акцентуємо увагу на проблемних питаннях, що виникають під час оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови:
допущені позиційні помилки (чергування у-в, і-й) визначаються як орфографічні (під час перевірки власних висловлень ЗНО це питання уніфіковано);
у разі відсутності учня на одному зі спарених уроків під час написання контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому індивідуальне завдання, визначене вчителем. Зазначене завдання виконується учнем під час уроку.
Кількість робочих зошитів з української мови за класами:
5–9 класи – по два зошити;
10–11 класи – по одному зошиту.
Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.
Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою, що зараховується до найближчої тематичної. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.
У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету «Українська мова та література».
Методичні рекомендації щодо викладання української літератури у 2017/2018 навчальному році
Додаток
від 07.06.2017 №804 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html );
Клас
Назва теми
Додано годин
Вилу-чено
годин
Рекомен-
довано
годин
5
Народні казки
2
4
5
Із народної мудрості. Загадки. Прислів’я та приказки
2
2
5
Василь Симоненко
1
3
5
Леонід Глібов
1
2
5
Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі»
1
4
5
Євген Гуцало
1
2
6
Ярослав Стельмах
1
3
6
Леся Воронина
1
4
7
Михайло Стельмах
1
5
7
Богдан Лепкий
1
2
7
Любов Пономаренко
1
2
7
Олег Ольжич. Олена Теліга
2
2
8
Іван Карпенко-Карий
1
4
8
Юрій Винничук. «Місце для дракона»
1
4
9
Українська література доби Ренесансу і доби Бароко. Григорій Сковорода
1
4
9
Григорій Квітка-Основ’яненко
1
3
9
Література українського романтизму
1
1
9
Тарас Шевченко. «Доля», «Росли укупочці, зросли…».
1
2
9
Марко Вовчок
1
3
У змісті програми запропоновано альтернативу під час вивчення тем, внесено корективи, що дозволило осучаснити корпус програмових текстів новими авторами:
Клас
Назва теми
Додано
Вилу-чено
Зміни
5
Легенди
Подано 5 на вибір учителя
5
Народні казки
«Яйце-райце»
Казки однієї тематичної групи подано на вибір:
«Про правду і кривду» або «Мудра дівчина»;
«Ох» або «Летючий корабель»
5
Літописні оповіді
Три твори на вибір учителя
5
Із народної мудрості
Вилучено вивчення напам’ять загадок, прислів’їв, приказок
5
Олександр Олесь
Твори із книги «Княжа Україна» подано 2 на вибір
5
Тарас Шевченко
Ознайомлення з дитячими роками Т.Шевченка на основі творів на вибір:
«В бур’янах» або
5
П.Тичина,
М. Рильський
Поняття «ліричний герой» логічно перенесено в уроки вивчення творчості П.Тичини
6
Тарас Шевченко
Уточнено назву «Думка» («Тече вода в синє море»)
6
Леонід Глібов
Вилучено вивчення байки «Щука» напам’ять.
6
Павло Глазовий
«Кух-лик»
«Найважча роль», «Заморські гості», «Кухлик», «Похвала» –
2-3 – на розсуд учителя
7
Із пісенних скарбів
2 пісні – на розсуд учителя.
7
Марина Павленко
Запропоновано альтернативу для текстуального вивчення:
7
Олег Ольжич. Олена Теліга
О.Те-ліга «Пломі-нний день»
Запропоновано вивчення поезій на вибір:
Олег Ольжич, Олена Теліга – по 1 твору
7
Пісенна творчість українських поетів
«Вчи-телька»
А. Малишко «Пісня про рушник», «Стежина» або
В. Івасюк «Червона рута», «Балада про мальви», «Я піду в далекі гори», «Водограй»
8
Усна народна творчість
Українські історичні пісні 1-2 з кожної тематичної групи – на вибір учителя
8
Тарас Шевченко
Замість вивчення поезії «Мені однаково» запропоновано 1 поезію для вивчення напам’ять – на вибір
9
Родинно-побутові пісні
Жартів-лива пісня «Ой під вишнею, під череш-нею»
Родинно-побутові пісні
9
Українська середньовічна література
ХІ–ХV ст.
Розвиток писемності після хрещення Русі-України
(988 р.). Найдавніші рукописні книги Русі-України (Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава) (оглядово).
9
Пам’ятки оригінальної літератури княжої Русі-України
Літописи як історико-художні твори. «Повість минулих літ». «Поученіє Володимира Мономаха», Києво-Печерський патерик (оглядово).
9
Українська література доби Ренесансу і доби Бароко
Видатні діячі української культури (оглядово)
9
Література
Література українського романтизму(оглядово)
9
Література
Вилучено байкарську творчість поетів-романтиків; для текстуального вивчення: Петро Гулак-Артемовський. балада «Рибалка»; Євген Гребінка. Вірш «Човен».
9
Михайло Старицький
Вилучено
9
Іван Нечуй- Левицький. «Кайдашева сім’я»
Вилучено
Також оновлено список додаткової літератури для читання.
Унормовано (відповідно до специфіки тем та вікових особливостей учнів) перелік понять із теорії літератури: 5 клас: повість-казка (повторення), загадки, прислів’я та приказки (повторення), оповідання, ліричний герой, строфа. 6 клас: рефрен, акровірш (повторення), байка (повторення), гумор, знято поняття віршові розміри, ямб, хорей. 7 клас: знято поняття «пафос». 8 клас – верлібр. 9 клас: притча (повторення, поглиблення), літопис (повторення), молитва.
Запропонована кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (у межах 70 годин). Резервний час можна використовувати для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, перевірки вивчення творів напам’ять, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо).
З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість видів контролю
Класи
5
6
7
8
9
Семестри
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
Контрольні роботи
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
2
–
2
3
1
2
3
1
2
3
1
2
3
1
2
3
1
2
3
1
2
3
1
2
3
1
2
3
1
2
Уроки розвитку мовлення*
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
Уроки позакласного читання
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
Перевірка зошитів
4
5
4
5
4
5
4
5
4
5
У 8-9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя-словесника визначається кількість і види контрольних робіт).
10-11 класи
Класи
10
11
10
11
Семестри
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
І
ІІ
Рівень стандарту,
Профільний рівень
Контрольні роботи
3
1
2
3
1
2
3
1
2
3
1
2
4
1
3
4
1
3
4
1
3
4
1
3
Уроки розвитку мовлення**
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
2
(у+п)
Уроки позакласного читання
1
1
1
1
2
2
2
2
Перевірка зошитів
4
5
4
5
4
5
4
5
*Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе, міні-творів щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме самостійне творче мислення учнів і дасть їм можливість виконати роботу протягом одного уроку.
**У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Рекомендуємо оцінку за письмовий вид роботи виставляти всім учням, за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.
Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з української літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).
Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 09.08.2017 р. № 1/9-436
Методичні рекомендації щодо викладання української літератури у 2017/2018 навчальному році
У 2017-2018 навчальному році вивчення української літератури в 5-9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою: Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України
від 07.06.2017 №804 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html );
від 07.06.2017 №804 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html );
у 10-11 класах – за навчальними програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021, крім академічного рівня та рівня стандарту, затверджені наказом МОН від 14.07.2016 № 826. Програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
Звертаємо увагу, що в 2017 році програму з української літератури для 5-9 класів модернізовано згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим в 2011 році, та з метою наскрізного впровадження механізму реалізації завдань компетентнісного підходу в навчанні української літератури в контексті положень «Нової української школи».
У зв’язку з цим розроблено новий формат пояснювальної записки до програми, де визначено роль української літератури у формуванні ключових компетентностей, з’ясовано особливості запровадження наскрізних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛ–1), «Громадянська відповідальність» (НЛ–2), «Здоров'я і безпека» (НЛ–3), «Підприємливість та фінансова грамотність» (НЛ–4), які відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються в процесі навчання й виховання; спрогнозовано портрет випускника основної школи.
Унесено зміни до структури програми, де рубрика «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності» містить перелік умінь, навичок, ціннісних ставлень, які передбачено сформувати в результаті вивчення теми, і коло необхідних для цього знань.
Зміст навчального матеріалу передбачає текстове вивчення творів, що виділені напівжирним шрифтом, інші ж лише називаються для допомоги вчителеві під час вивчення певної теми. Крім того, для осучаснення змістового компоненту, актуалізації компетентнісного підходу, надання вчителеві методичної допомоги під час вивчення програмових тем запропоновано рекомендаційні рубрики«Мистецький контекст» (МК), «Сучасна українська дитяча й підліткова література» (СЛ).
У рубриці «Мистецький контекст» (МК) подано зразки різних видів мистецтв (образотворче, музичне, скульптура тощо), з якими вчитель-словесник, на власний розсуд, може ознайомити учнів.
У рубриці «Сучасна українська дитяча й підліткова література» (СЛ) запропонованосучасні твори, які ідейно та тематично пов’язані із запропонованими для текстуального вивчення. Учитель може використати їх задля зацікавлення учнів сучасним літературним процесом, проведення паралелей між класичним і сучасним творами (за рахунок резервних годин; на уроках позакласного читання; літератури рідного краю тощо).
Вивчення української літератури також відбувається із залученням міжпредметних зв’язків - МЗ(українська мова, історія, зарубіжна література, іноземні мови, образотворче мистецтво, музика, природознавство, географія, естетика, етика тощо).
Крім того, здійснено частковий перерозподіл кількості годин на вивчення творів (зі збереженням структурних тематичних блоків чинної програми):
Клас
|
Назва теми
|
Додано годин
|
Вилу-чено
годин
|
Рекомен-
довано
годин
|
5
|
Народні казки
|
2
|
4
| |
5
|
Із народної мудрості. Загадки. Прислів’я та приказки
|
2
|
2
| |
5
|
Василь Симоненко
|
1
|
3
| |
5
|
Леонід Глібов
|
1
|
2
| |
5
|
Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі»
|
1
|
4
| |
5
|
Євген Гуцало
|
1
|
2
| |
6
|
Ярослав Стельмах
|
1
|
3
| |
6
|
Леся Воронина
|
1
|
4
| |
7
|
Михайло Стельмах
|
1
|
5
| |
7
|
Богдан Лепкий
|
1
|
2
| |
7
|
Любов Пономаренко
|
1
|
2
| |
7
|
Олег Ольжич. Олена Теліга
|
2
|
2
| |
8
|
Іван Карпенко-Карий
|
1
|
4
| |
8
|
Юрій Винничук. «Місце для дракона»
|
1
|
4
| |
9
|
Українська література доби Ренесансу і доби Бароко. Григорій Сковорода
|
1
|
4
| |
9
|
Григорій Квітка-Основ’яненко
|
1
|
3
| |
9
|
Література українського романтизму
|
1
|
1
| |
9
|
Тарас Шевченко. «Доля», «Росли укупочці, зросли…».
|
1
|
2
| |
9
|
Марко Вовчок
|
1
|
3
|
У змісті програми запропоновано альтернативу під час вивчення тем, внесено корективи, що дозволило осучаснити корпус програмових текстів новими авторами:
Клас
|
Назва теми
|
Додано
|
Вилу-чено
|
Зміни
|
5
|
Легенди
|
Подано 5 на вибір учителя
| ||
5
|
Народні казки
|
«Яйце-райце»
|
Казки однієї тематичної групи подано на вибір:
«Про правду і кривду» або «Мудра дівчина»;
«Ох» або «Летючий корабель»
| |
5
|
Літописні оповіді
|
Три твори на вибір учителя
| ||
5
|
Із народної мудрості
|
Вилучено вивчення напам’ять загадок, прислів’їв, приказок
| ||
5
|
Олександр Олесь
|
Твори із книги «Княжа Україна» подано 2 на вибір
| ||
5
|
Тарас Шевченко
|
Ознайомлення з дитячими роками Т.Шевченка на основі творів на вибір:
Степан Васильченко.
«В бур’янах» або
Оксана Іваненко. «Тарасові шляхи»(оглядово)
| ||
5
|
П.Тичина,
М. Рильський
|
Поняття «ліричний герой» логічно перенесено в уроки вивчення творчості П.Тичини
| ||
6
|
Тарас Шевченко
|
Уточнено назву «Думка» («Тече вода в синє море»)
| ||
6
|
Леонід Глібов
|
Вилучено вивчення байки «Щука» напам’ять.
| ||
6
|
Павло Глазовий
|
«Кух-лик»
|
«Найважча роль», «Заморські гості», «Кухлик», «Похвала» –
2-3 – на розсуд учителя
| |
7
|
Із пісенних скарбів
|
2 пісні – на розсуд учителя.
| ||
7
|
Марина Павленко
|
Запропоновано альтернативу для текстуального вивчення:
Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»
або
СтепанПроцюк. «Аргонавти»
| ||
7
|
Олег Ольжич. Олена Теліга
|
О.Те-ліга «Пломі-нний день»
|
Запропоновано вивчення поезій на вибір:
Олег Ольжич, Олена Теліга – по 1 твору
Вилучено вивчення поезії напам’ять
| |
7
|
Пісенна творчість українських поетів
|
«Вчи-телька»
|
А. Малишко «Пісня про рушник», «Стежина» або
В. Івасюк «Червона рута», «Балада про мальви», «Я піду в далекі гори», «Водограй» | |
8
|
Усна народна творчість
|
Українські історичні пісні 1-2 з кожної тематичної групи – на вибір учителя
| ||
8
|
Тарас Шевченко
|
Замість вивчення поезії «Мені однаково» запропоновано 1 поезію для вивчення напам’ять – на вибір
| ||
9
|
Родинно-побутові пісні
|
Жартів-лива пісня «Ой під вишнею, під череш-нею»
|
Родинно-побутові пісні
«Місяць на небі, зiроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько» (2 на вибір) + жартівлива
| |
9
|
Українська середньовічна література
ХІ–ХV ст. |
Розвиток писемності після хрещення Русі-України
(988 р.). Найдавніші рукописні книги Русі-України (Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава) (оглядово).
| ||
9
|
Пам’ятки оригінальної літератури княжої Русі-України
|
Літописи як історико-художні твори. «Повість минулих літ». «Поученіє Володимира Мономаха», Києво-Печерський патерик (оглядово).
| ||
9
|
Українська література доби Ренесансу і доби Бароко
|
Видатні діячі української культури (оглядово)
| ||
9
|
Література
українського романтизму
|
Література українського романтизму(оглядово)
| ||
9
|
Література
українського романтизму
|
Вилучено байкарську творчість поетів-романтиків; для текстуального вивчення: Петро Гулак-Артемовський. балада «Рибалка»; Євген Гребінка. Вірш «Човен».
| ||
9
|
Михайло Старицький
|
Вилучено
| ||
9
|
Іван Нечуй- Левицький. «Кайдашева сім’я»
|
Вилучено
|
Також оновлено список додаткової літератури для читання.
Унормовано (відповідно до специфіки тем та вікових особливостей учнів) перелік понять із теорії літератури: 5 клас: повість-казка (повторення), загадки, прислів’я та приказки (повторення), оповідання, ліричний герой, строфа. 6 клас: рефрен, акровірш (повторення), байка (повторення), гумор, знято поняття віршові розміри, ямб, хорей. 7 клас: знято поняття «пафос». 8 клас – верлібр. 9 клас: притча (повторення, поглиблення), літопис (повторення), молитва.
Запропонована кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (у межах 70 годин). Резервний час можна використовувати для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, перевірки вивчення творів напам’ять, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо).
З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість видів контролю
5–9 класи
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
| |||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
2
–
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
Уроки позакласного читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8-9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя-словесника визначається кількість і види контрольних робіт).
10-11 класи
Класи
|
10
|
11
|
10
|
11
| |||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
| |
Рівень стандарту,
академічний
|
Профільний рівень
| ||||||||
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору*;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
| |
Уроки розвитку мовлення**
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
| |
Уроки позакласного читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
| |
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
| |
*Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе, міні-творів щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме самостійне творче мислення учнів і дасть їм можливість виконати роботу протягом одного уроку.
**У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Рекомендуємо оцінку за письмовий вид роботи виставляти всім учням, за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.
Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з української літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).
Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», «Українська література в загальноосвітній школі», газету «Українська мова та література».
Єдині вимоги до усного і писемного мовлення учнів та проведення письмових робіт і перевірки зошитів у 5 - 11 класах
І. Вимоги до мовлення учнів
Будь-яке висловлювання учнів в усній і письмовій формі (розгорнуту відповідь на певну тему, доповідь, опис фізичного або хімічного досліду, рецензію на відповідь товариша і т. ін.) слід оцінювати, враховуючи його зміст, логічну побудову і мовне оформлення.
Учні повинні вміти:
- говорити або писати на задану тему;
- добирати найсуттєвіші факти і відомості для розкриття теми й основної ідеї висловлювання;
- викладати матеріал логічно й послідовно (встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами і явищами, робити необхідні узагальнення і висновки);
- правильно й точно користуватися мовними засобами для оформлення висловлювання;
- будувати висловлювання у певному стилі (розмовному, науковому, публіцистичному та ін.) залежно від мети та ситуації спілкування (на уроці, зборах, екскурсії, в поході і т. ін.);
- відповідати чітко, з додержанням логічних наголосів, пауз і правильної інтонації;
- оформляти будь-які письмові висловлювання акуратно
- додержанням орфографічних та пунктуаційних норм.
Грамотно оформленим слід вважати висловлювання, в якому учень додержується
- правил вимови і наголосу;
- правил вживання слів відповідно до їх значення й особливостей використання в різних стилях мови;
- правил утворення і зміни слів, а також утворення словосполучень і речень відповідно до вимог граматики;
- правил орфографії і пунктуації.
Мова учнів має бути виразною, що досягається, зокрема, багатством словника, різноманітністю граматичних форм і конструкцій. Будь-який текст, що звучить у класі (і цілі уривки, і окремі речення), повинен бути прочитаний виразно.
Для мовної культури учнів важливі й такі уміння, як слухання та розуміння мови вчителя і товариша, уважне вислуховування інших, уміння ставити запитання, брати участь в обговоренні проблем і т. д.
II. Робота педагогічного колективу над здійсненням єдиних вимог до усного і писемного мовлення учнів
Виховання мовної культури школярів може успішно здійснюватися тільки завдяки цілеспрямованим і кваліфікованим діям усього педагогічного колективу.
З цією метою рекомендується:
1. Кожному вчителеві при підготовці до уроку старанно продумувати хід викладу матеріалу, правильність і точність усіх формулювань; грамотно і чітко оформляти всі види записів (на класній дошці, у шкільному журналі, в щоденниках учнів, у робочих планах і т. ін.).
Не допускати в своєму мовленні неправильно побудованих речень і зворотів, порушення норм вимови, недбалості у виборі слів і неточностей у формулюваннях визначень.
2. Учителям-предметникам:
Більше уваги приділяти формуванню в учнів умінь аналізувати, порівнювати, зіставляти вивчений матеріал, аргументувати відповідь, робити висновки й узагальнення.
На уроках проводити змістовну роботу, спрямовану на повноцінне сприймання учнями навчального тексту і слова вчителя, які є не лише основними джерелами навчальної інформації, а й зразками правильно оформленого мовлення. Під час цієї роботи доцільно пропонувати учням такі завдання, як: сформулювати тему і основну думку повідомлення вчителя, скласти план.
Ширше використовувати читання вголос як один з важливих прийомів формування культури усного мовлення учнів, як засіб емоційного і логічного осмислення тексту.
Наполегливо вчити школярів працювати з книгою, користуватися різноманітною довідковою літературою з предмета, каталогом і картотекою, добирати літературу з відповідної теми, правильно оформляти результати самостійної роботи, складати тези, конспекти, бібліографічні списки тощо.
Систематично проводити роботу над збагаченням словникового запасу учнів, ознайомлювати їх з термінологією предмета, який вивчається. Під час пояснення такі слова вимовляти чітко, записувати на дошці і в зошитах, постійно перевіряти засвоєння їх значення і правильне вживання в мовленні. Використовувати таблиці з важкими для написання і вимови словами, які стосуються даної навчальної дисципліни. Зміст таких таблиць поновлювати в міру необхідності.
Стежити за грамотністю, культурою записів у зошитах.
3. Члени педагогічного колективу повинні:
домагатися підвищення культури усного мовлення учнів, боротися з уживанням жаргонних, вульгарних, а також діалектних слів і висловів як на уроці, так і в позаурочний час;
ширше використовувати різноманітні форми позакласної роботи (олімпіади, конкурси, факультативні і гурткові заняття, диспути, збори і т. п.) для удосконалення мовної культури учнів;
ретельно перевіряти грамотність плакатів, стінних газет, оголошень, а також шкільної документації;
плануючи загальношкільні заходи і роботу класного керівника, передбачати бесіди з батьками про виконання єдиних вимог до мовлення учнів у школі і вдома.
Про письмові роботи учнів загальноосвітніх шкіл
Організація і контроль за всіма видами письмових робіт здійснюється на основі єдиних вимог до усного і писемного мовлення учнів.
1. Види письмових робіт учнів
1.1. Основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів є навчальні роботи, до яких належать:
§ вправи з української, російської та іноземних мов, математики, фізики, хімії;
§ конспекти першоджерел, реферати з історії, суспільствознавства, літератури у класах, плани і конспекти лекцій учителів з різних предметів на уроках у старших класах, плани статей та інших матеріалів;
§ твори і письмові завдання з української, російської мов і літератур;
§ складання аналітичних і узагальнюючих таблиць, схем і т. ін. (без копіювання готових таблиць і схем підручників);
§ записи спостережень за природою, що здійснюються в процесі вивчення природознавства у класі, біології, географії;
§ різні види робочих записів і зарисовок у ході і результатах лабораторних (практичних) робіт з природознавства, біології, географії, математики, фізики, хімії, трудового навчання у класах (без копіювання в зошиті відповідних малюнків, схем з підручника).
1.2. З української, російської, іноземних мов, літератур, математики, фізики і хімії проводяться підсумкові письмові контрольні роботи. Поточні контрольні роботи мають на меті перевірку засвоєння програмового матеріалу, який вивчається і перевіряється; їх зміст і частота визначаються вчителем з урахуванням специфіки предмета, ступеня складності матеріалу, що вивчається, а також особливостей учнів кожного класу. Для проведення тематичних контрольних робіт учитель може відводити увесь урок або тільки частину його.
Підсумкові контрольні роботи проводяться:
в кінці навчальної чверті, півріччя;
Час проведення підсумкових контрольних робіт з метою попередження перевантаження учнів визначається загальношкільним графіком, складеним керівниками шкіл у погодженні з учителями. В один ро6очий день, слід давати в класі тільки одну підсумкову контрольну роботу, а протягом тижня — не більше двох. При плануванні контрольних робіт у кожному класі необхідно передбачити рівномірний їх розподіл протягом усієї чверті, не
допускаючи нагромадження письмових контрольних робіт до кінця чверті, півріччя. Не рекомендується проводити контрольні роботи в перший день чверті, в перший день після свята, в понеділок.
2. Кількість і призначення учнівських зошитів
2.1. Для виконання всіх видів навчальних робіт учні повинні мати таку кількість зошитів:
з української, російської мов — по 3 зошити, у тому числі один зошит для робіт з розвитку зв'язного мовлення (творчих робіт та переказів);
з літератур — 1 зошит;
з математики — у 4-5 класах — по 2 зошити, у 6-8 класах — по 3 зошити (2 з алгебри і 1 з геометрії), у 9-11 класах — 2 зошити, з них 1 з алгебри і початків аналізу і 1 — з геометрії;
з іноземних мов — по 2 зошити у 5-9 класах і 1— у 10-11 класах, по 1-му зошиту-словнику для запису іноземних слів у 5-10 класах;
з фізики і хімії — 2 зошити, один — для виконання класних і домашніх навчальних робіт, розв'язування задач, другий — для оформлення лабораторних, практичних, експериментальних робіт, робіт практикуму (він зберігається у кабінеті протягом року);
з біології, географії, природознавства, історії, суспільствознавства, астрономії, факультативів, трудового навчання і ЗВ – по 1 зошиту;
з образотворчого мистецтва – 1 зошит, альбом.
з музики – 1 нотний зошит.
2.2 Для контрольних робіт з української, російської мов, літератур, математики, фізики, хімії виділяються спеціальні зошити, які протягом усього навчального року зберігаються в школі. У зошитах з української, російської мов і літератур записуються види робіт і рядком нижче — їх назва.
Диктант Переказ
Золота осінь Тарасові стежки
Те саме стосується короткочасних робіт, які виконуються в зошитах для класних і домашніх робіт.
3. Порядок ведення зошитів учнями
Усі записи в зошитах учні повинні проводити з дотриманням таких вимог:
3.1 Писати акуратним, розбірливим почерком.
3.2 Однаково виконувати написи на обкладинці зошита: вказувати, для чого призначається зошит (для робіт з української мови, для контрольних робіт з української мови і літератури, для лабораторних робіт з фізики і т. п.), клас, номер і назву школи, місце знаходження школи, прізвище, ім'я учня.
3.3 Зошити учнів 4-11 класів рекомендується підписувати за таким зразком:
Зошит Зошит
для робіт з української мови для контрольних робіт
(математики) з української мови і літератури
учня 4А класу учениці 6Б класу
Будищенської загальноосвітньої Будищенської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів школи І-ІІІ ступенів
Іваненка Петра Петрусенко Оксани
Зошити з іноземної мови підписуються мовою, що вивчається, наприклад:
English Deutsch Francais Espanol
Galina Sedova Olga Karpowa Helene Popova Galina Popova
Form 5-А Klasse 5-B Classe 5-D Grado 5-Е
School 167 Schule 167 Ecole 167 Escuela 167
3.3 Залишати поля із зовнішнього боку.
3.4 При виконанні письмової роботи в 5-9 класах потрібно писати дату і назву місяця словами, наприклад, п'яте лютого, десяте травня, у 10-11 класах — цифрами на полях.
У зошитах з іноземної мови записується словами назва дня тижня, число і місяць. Наприклад
:Wendesday, the tenth of December; Donnerstag, den zehn-ten Dezember; Jeudi, le dix septembre; Primero de septiembre, jueves.3.5. В окремому рядку вказати класна чи домашня робота, назву теми уроку, вид роботи (диктант, переказ, твір, вправа, задача тощо), назву зв'язного тексту. Наприклад:
Десяте вересня.
Класна робота.
Вправа 126 (задача 202).
3.6. Дотримуватись абзаців.
Між датою і заголовком, назвою виду роботи і заголовком, а також між заголовком і текстом у зошитах з української, російської і іноземної мов рядок не пропускати. У зошитах з математики у всіх цих випадках пропускати тільки 1 клітинку.
Між заключним рядком тексту однієї письмової роботи і датою або заголовком (назвою виду) наступної роботи у зошитах з української, російської і іноземної мов пропустити 2 лінійки, а у зошитах з математики — 4 клітинки (для відокремлення однієї роботи від іншої і для виставлення оцінки за роботу).
3.7. Акуратно виконувати підкреслювання, креслення, умовні позначення олівцем або ручкою, в разі необхідності — із застосуванням лінійки або циркуля.
3.8. Виправляти помилки так: неправильно написану літеру або пунктуаційний знак закреслювати косою лінією;
частину слова, речення — тонкою горизонтальною лінією;
замість закресленого надписувати потрібні літери, слова, речення; не брати неправильні написання в дужки.
4. Порядок перевірки письмових робіт учителями
4.1. Зошити учнів, у яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, перевіряються:
з української, російської мов і математики у 5 класі після кожного уроку в усіх учнів; у 6-9 класах — після кожного уроку тільки в слабких учнів, у решти — не всі роботи, а лише найбільш значущі за своєю важливістю, але з таким розрахунком, щоб раз на тиждень зошити всіх учнів перевірялись (з геометрії у 6-8 класах один раз на два тижні);
у 10-11 класах з математики — після кожного уроку у слабких учнів, а у решти перевіряються не всі роботи, а найбільш значущі за своєю важливістю, але з таким розрахунком, щоб 2 рази на місяць учителем перевірялись зошити всіх учнів;
учителі не обмежуються лише власною перевіркою виконання учнівських робіт, але й використовують самоперевірку, взаємоперевірку, привчаючи таким чином школярів, критично ставитись до власних помилок і помилок своїх товаришів;
з іноземних мов у 5-6 класах — після кожного уроку;
у 7-10 класах — після кожного уроку тільки у слабких учнів, а у сильних — не всі роботи, а лише найбільш значущі за своєю важливістю, але з таким розрахунком, щоб раз
у два тижні перевірялись зошити учнів 6—8 класів і не рідше одного разу за навчальну чверть — зошити учнів 9-10 класів, а зошити-словники — не рідше одного разу на
місяць;
з літератури у 5-9 класах — не рідше 2-х разів на місяць; у 10-11 класах — не рідше одного разу на місяць;
з історії, суспільствознавства, географії, біології, фізики, хімії, трудового навчання і початкової військової підготовки, астрономії — вибірково, однак кожний зошит повинен перевірятись не рідше 1-2 рази за навчальну чверть.
4.2 Перекази і твори з української, російської мов і літератур, а також усі види контрольних робіт з предметів перевіряються у всіх учнів.
4.3 Перевірка контрольних робіт учителями здійснюється в такі строки:
контрольні диктанти і контрольні роботи з математики у 5-9 класах перевіряються і повертаються учням до наступного уроку;
перекази і твори у 5-9 класах перевіряються і повертаються учням не пізніше як через тиждень;
твори у 10-11 класах перевіряються не більше 10 днів;
контрольні роботи з математики у 10-11 класах, фізики, хімії і іноземної мови у 5-11 класах перевіряються, як правило, до наступного уроку, а при значній кількості робіт (більше 70) — через один-два уроки.
4.4. У роботах, які перевіряються, вчитель робить помітки і виправляє допущені помилки, керуючись таким принципом:
при перевірці зошитів та контрольних робіт учнів 5-11 класів з української, російської мов помилки на вивчені правила вчитель тільки підкреслює і відмічає на_полях, а виправляє їх сам учень, помилки на правила, які не вивчались, виправляє учитель; на полях зошита вчитель позначає орфографічні (І), пунктуаційні (V) помилки;
при перевірці переказів і творів у 5-11 класах (як контрольних, так і навчальних) позначаються (а в необхідних випадках і виправляються) не тільки орфографічні і пунктуаційні, але і мовні помилки та недоліки у змісті;
недоліки щодо змісту та мовні помилки підкреслюються хвилястою лінією, орфографічні та пунктуаційні помилки — прямою; на полях зошита вчитель позначає недоліки у змісті знаком 3, мовні помилки — знаком М; для конкретнішого виділення недоліків у змісті можна використовувати додаткові позначення: фактичні помилки— знаком Ф, логічні — знаком Л;
підкреслення і виправлення помилок проводиться вчителем тільки червоною пастою (червоним чорнилом, червоним олівцем);
перевіривши диктант, переказ або твір, учитель підраховує і записує кількість помилок, у диктантах через дріб вказується кількість орфографічних (чисельник) і пунктуаційних (знаменник) помилок. У переказах і творах вказується кількість мовних, орфографічних і пунктуаційних помилок;
після підрахунку помилок у встановленому порядку виставляється оцінка роботи (диктант: 1/0 —«5», твір і переказ: 0 — «5»; 0—1—0—«5»; у творі на літературну тему оцінка за зміст вважається оцінкою за літературу);
з іноземної мови у 5-11 класах помилку, допущену учнем, виправляє вчитель.
За ведення зошитів з української, російської мов і літератури оцінка виставляється в класний журнал кожного місяця.
4.5. Усі контрольні роботи обов'язково оцінюються вчителем із занесенням оцінок до класного журналу.
Самостійні навчальні письмові роботи також оцінюються. Оцінки в журнал за ці роботи можуть бути виставлені на розсуд учителя.
З іноземних мов у 5-6 класах оцінюються всі робота, в журнал виставляються оцінки за найбільш значущі. У 7-11 класах оцінюються всі роботи, що перевіряються, в тому числі і роботи в зошитах-словниках, у журналах виставляються оцінки за найбільш значущі.
З решти предметів усі роботи, що перевіряються, на розсуд учителя оцінюються, оцінки можуть бути виставлені у журнал.
Допущені мовні, орфографічні і пунктуаційні помилки слід ураховувати при виставленні оцінок з будь-якого предмета.
При оцінці письмових робіт учнів учителі керуються відповідними нормами оцінки знань, умінь і навичок школярів.
4.6. Після перевірки письмових робіт учням дається завдання виправити помилки або виконати вправи, які попереджають повторення аналогічних помилок.
Робота над попередженням помилок здійснюється у тих же зошитах, у яких виконувались відповідні письмові роботи.
Немає коментарів:
Дописати коментар