Список літератури із української літератури для 5 класу
- Міфи і легенди українців: «Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?», «Берегиня» (за С. Плачинди), «Дажбог», «Неопалима купина»(за Є. Шморгуном) , «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі»;
- Народні перекази: «Прийом у запорожців»;
- Народні казки: «Про правду і кривду», «Мудра дівчина», «Ох», «Летючий корабель»;
- Іван Франко. «Фарбований Лис» ;
- Василь Королів-Старий. «Хуха-Моховинка»;
- Василь Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон»;
- Галина Малик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»;
- Літописні оповіді: «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам» (на основі «Повісті минулих літ» у переказі В.Близнеця);
- Олександр Олесь. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на царгород», «Ярослав Мудрий» (із кн. «Княжа Україна»), «Микита Кожум’яка»;
- Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі»;
- Степан Васильченко. «В бур’янах»;
- Євген Гуцало. «Лось»;
- Григір Тютюнник. «Дивак»;
- Микола Вінграновський. «Сіроманець».
Список літератури зі світової літератури для 5 класу
- Індійська народна казка «Фарбований шакал»;
- Японські народні казки: «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик», «Момотаро, або Хлопчик-Персик» (1 за вибором учителя);
- Китайська народна казка «Пензлик Маляна»;
- Арабська народна казка «Синдбад-мореплавець» (третя подорож);
- Якоб і Вільгельм Грімм. «Пані Метелиця», «Бременські музиканти» (1 за вибором учителя);
- Олександр Пушкін. Вступ по поеми «Руслан і Людмила», «Казка про рибалку та рибку», «Казка про мертву царівну і сімох богатирів» (1 за вибором учителя);
- Ганс-Крістіан Андерсен. «Соловей», «Непохитний олов’яний солдатик», «Дикі лебеді» (1 за вибором учителя);
- Оскар Уайльд. «Хлопчик-зірка»;
- Ернест Сетон-Томпсон. «Снап», «Лобо», «Доміно» (1 за вибором учителя);
- Марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра»;
- Елеонор Портер. «Полліанна» (перевір себе: вікторина «Полліанна та її друзі»);
- Льюїс Керролл. «Аліса в Країні Див»;
- Роальд Дал. «Чарлі і шоколадна фабрика»;
- Туве Янсон. «Комета прилітає», «Капелюх чарівника», «Зима-чарівниця» (1 за вибором учителя);
- Пауль Маар. «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу».
Список літератури зі світової літератури для 6 класу (обов’язкове читання)
1. Грецькі міфи «Міф про Прометея», «Міфи про Геракла», «Дедал і Ікар», «Нарцис», «Пігмаліон і Галатея», «Орфей і Еврідіка», «Деметра і Персефона» (3-4 за вибором вчителя)
2. Індійські міфи «Творення», «Про створення ночі», «Про потоп», «Про золоті часи»
3. Єгипетські міфи «Ра та Апоп», «Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет» (1-2 за вибором вчителя)
4. Ж. Верн «П’ятнадцятирічний капітан», Р.Л. Стівенсон «Острів скарбів» (1 твір за вибором вчителя)
5. Ч. Діккенс «Різдвяна пісня в прозі»
6. М. Гоголь «Ніч перед Різдвом»
7. А. Чехов «Хамелеон», «Товстий і тонкий»
8. Д. Лондон «Жага до життя»
9. Г. Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома», В. Короленко «Сліпий музикант» (1 твір за вибором вчителя)
10. А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»
11. Г. Лонгфелло «Пісня про Гайавату» (1 розділ за вибором вчителя)
12. Р. Д. Бредбері «Посмішка»
13. Р. Шеклі «Запах думок»
14. А. Ліндгрен «Брати Лев’яче серце», «Міо, мій Міо» (1 за вибором вчителя)
15. М. Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас»
16. К. Нестлінгер «Конрад, або Дитина з бляшанки»
Список літератури із української літератури для 6 класу
1. В. Винниченко «Федько-халамидник»
2. О. Іваненко «Друкар книжок небачених»
3. Е. Андієвська «Казка про яян», «Говорюща риба»
4. В. Нестайко «Тореадори з Васюківки»
5. Я. Стельмах «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»
6. Л. Воронина «Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку №9»
Список літератури зі світової літератури для 7 класу
1. Билини про Іллю Муромця
2. Балади про Робін Гуда
3. Сербська народна балада «Смерть матері Юговичів»
4. Ф. Війон «Балада прикмет»
5. Ф. Шіллер «Рукавичка»
6. Й. В. Гете «Вільшаний король»
7. Р. Л. Стівенсон «Вересковий мед»
8. А. Міцкевич «Альпухара»
9. В. Скотт «Айвенго»
10. М. Гоголь «Тарас Бульба»
11. Р.М. Рільке «Пісня про Правду»
12. Д. Свіфт «Мандри Гуллівера»
13. А. Конан Дойль «Собака Баскервілів»
14. О. Генрі «Останній листок»
15. Д. Олдрідж «Останній дюйм»
16. Г. Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»
17. М. Шолохов «Доля людини»
Список літератури із української літератури для 7 класу
І. Франко «Захар Беркут»
2. А. Чайковський «За сестрою»
3. М. Стельмах «Гуси-лебеді летять»
4. Г. Тютюнник «Климко»
5. О. Стороженко «Скарб»
6. Б. Лепкий «Цвіт щастя», «Мишка»
7. Б. Харчук «Планетник»
8. Є. Гуцало «Сім’я дикої качки»
9. Л. Пономаренко «Гер переможений»
10. А. Дімаров «Блакитна дитина»
Список творів із української літератури для 8 класу
- Українські народні думи. «Маруся Богуславка»;
- Леся Українка. «Давня казка»;
- Іван Карпенко-Карий. «Сто тисяч»;
- Михайло Коцюбинський. «Дорогою ціною»;
- Олександр Довженко. «Ніч перед боєм»;
- Ніна Бічуя. «Шпага Славка Беркути»;
- Володимир Дрозд. «Білий кінь Шептало»;
- Юрій Винничук. «Місце для дракона»;
- Валентин Чемерис. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання».
Список творів зі світової літератури для 8 класу
- Біблія. Старий заповіт (Створення світу. Каїн і Авель. 10 заповідей). Новий заповіт (Євангеліє);
- Міфи троянського циклу;
- Гомер. «Іліада»;
- Есхіл. «Прометей закутий»;
- Публій Вергілій Марон. «Енеїда»;
- Публій Овідій Назон. «Метаморфози»;
- «Пісня про Роланда»;
- Вільям Шекспір. «Ромео і Джульєтта»;
- Мігель де Сервантес. «Дон Кіхот» (1 частина);
- Мольєр. «Міщанин-шляхтич»;
- Антуан де Сент-Екзюпері. «Маленький принц»;
- Річард Бах. «Чайка Джонатан Лівінгстон»;
- Барбара Космовська. «Буба», «Буба: мертвий сезон»;
- Марина Аромштан. «Коли відпочивають янголи».
Список творів із української літератури для 9 класу
- Біблія. Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея. Притча про блудного сина. Притча про сіяча;
- «Слово о полку Ігоревім»;
- Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка»;
- Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»;
- Микола Гоголь. «Тарас Бульба»;
- Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»;
- Марко Вовчок. «Інститутка».
Список творів зі світової літератури для 9 класу
- Олександр Пушкін. «Євгеній Онєгін»;
- Михайло Лермонтов. «Герой нашого часу»;
- Оноре де Бальзак. «Гобсек»;
- Микола Гоголь. «Шинель»;
- Федір Достоєвський. «Хлопчик у Христа на ялинці»;
- Генрік Ібсен. «Ляльковий дім»;
- Бернард Шоу. «Пігмаліон»;
- Михайло Булгаков. «Собаче серце»;
- Шолом-Алейхем. «Тев’є-молочар»;
- Рей Бредбері. «451 градус за Фаренгейтом»;
- Гарпер Лі. «Убити пересмішника»;
- Ерік Сіґал. «Історія одного кохання».
Як писати переказ
Переказ – це один із
традиційних для школи видів роботи з розвитку зв’язного мовлення. Письмовий
переказ тексту вимагає від учнів, окрім орфографічних та пунктуаційних навичок,
також мовленнєвих умінь. Так, до комплексних умінь, пов’язаних із переказом,
належать:
-
слухати й розуміти текст, усвідомлюючи тему та
основну думку, логіку викладу;
-
запам’ятовувати конкретні факти, послідовність
викладу матеріалу;
-
відтворювати почуте в переказі;
-
оформлювати текст у вигляді автономного
висловлювання;
-
удосконалювати переказ відповідно до завдання
тексту, теми, основної думки, типу і стилю мовлення
Основні етапи роботи над переказом
І. Прослуховування
переказу. Під час цієї роботи учням потрібно визначити тему та основну
думку висловлювання, з’ясувати, чому текст має такий заголовок.
ІІ. Аналіз
структури тексту, під час якого учні засвоюють, окрім тематичної та
смислової, структурну цілісність тексту, переконуються в поділі тексту на
частини, кожна з яких пов’язана з основною думкою, спостерігають за способами
зв’язку частин і речень у тексті.
ІІІ. Складання
плану, яке передбачає такі інтелектуальні вміння, як поділ тексту на
смислові частини, формулювання кожного пункту плану, його оформлення,
зіставлення плану й тексту.
ІV. Складання робочих матеріалів, потрібних для розкриття окремих
пунктів плану і провідної думки тексту в цілому.
V. Редагування.
Використовується під час роботи з чернеткою. Усі види
переказів(докладний, стислий, вибірковий) можуть передбачати виконання
додаткового творчого завдання. Такими завданнями можуть бути:
- поширення авторського тексту;
- зміна особи оповідача;
- зміна структури тексту;
- надання оцінки подіям, про які розповідається в тексті;
- висловлення свого ставлення до дійових осіб, подій, явищ;
- розповідь про те, що найбільше сподобалось у творі і чому;
- доповнення тексту із збереженням авторського стилю викладу.
Як працювати з тестовими завданнями
Тести
використовуються на всіх етапах роботи над матеріалом і покликані відстежити
рівень оволодіння матеріалом, закріпити або повторити його. Їх головна мета –
виявити прогалини в знаннях, уміннях, навичках , спрямувати їх на усунення
недоліків у підготовці. Ось деякі рекомендації щодо виконання тестових завдань.
Тренування (виконування подібних вправ) дає можливість ознайомитись зі
специфікацією завдань, форматом викладення матеріалу, інструкціями, виробляє
можливість самоспостереження й оптимальної саморегуляції під час контрольних
робіт, ЗНО.
Іншими словами,
правильне рішення можна знайти, згадавши правила чи приклади, або провести
аналогії тощо. Застосування правильної тактики оптимізує зусилля на виконання
конкретного завдання і всіх завдань у цілому. Іноді незрозуміле на перший
погляд питання стає доступним при знайомстві з варіантами відповідей.
Аналогічний прийом можна застосувати при малозрозумілій інструкції.
Опрацьовувати
тестові завдання необхідно з урахуванням терміну їх виконання. Кожний
працює по-різному: хтось швидко, не задумуючись, комусь потрібно декілька раз
перечитати умову. Є сенс порівнювати витрачений час на різні типи тестових
завдань. Це змусить концентрувати зусилля і працювати в максимальному темпі,
моделюючи реальну ситуацію роботи і стресову
ситуацію, яку завжди зумовлює обмеження часом.
Намагання,
«впізнавши» знайомі слова, інтерпретувати завдання на свій лад, призведе до
помилок у найлегших питаннях. А останнє – до втрати балів. Тому, яким би
«знайомим» не здавалось тестове завдання, читай завдання до кінця, щоб
зрозуміти і правильно відповісти на нього.
Шукаючи
правильну відповідь, першочергово відкинь абсурдні відповіді і аналізуй тільки
ті, які залишились.
Якщо із кількох
варіантів відповідей правильними видається
не одна, а дві, то вибір бажано зробити на користь більш повної і більш
сучасної.
Важкі або
незрозумілі завдання бажано пропустити, щоб не втратити час і
відповісти на інші. А враховуючи, що за рівнем складності «легкі» і «складні»
завдання розташовані в будь-якому порядку, нерозсудливо не дібрати балів тільки
тому, що не дістався до «своїх» завдань, а весь час витратив на ті, навчальний
матеріал яких невідомий. Впоравшись з доступними завданнями, за умови залишку
часу, можна повернутись і до невирішених питань.
Іноді в тестах
можуть бути технічні помилки чи механічні. То ж можна
витратити весь час, а завдання так і не вирішити.
Певні завдання
можна швидше вирішити, якщо не шукати відразу правильну відповідь, а послідовно
виключати ті, які явно не підходять. Тактика «від зворотнього», коли чітко
впевнений у неправильній відповіді на користь тієї, що залишилась, варта
застосування на практиці.
Відповідаючи на
конкретне завдання (питання), концентруйся саме на ньому, забуваючи все, що
було в попередньому. Це дасть можливість забути про неможливість розв’язання
попереднього (якщо таке сталось) і можливість набрати бали.
У будь-якому
тесті можуть бути завдання, з якими впоратися на даний момент неможливо. Більше
того, абсолютно всі завдання зможуть виконати лише одиниці! Тому немає ніякого
сенсу «розхлюпувати» емоційну енергію на передчасний розпач.
Ця порада
особливо значуща для тих, хто звик тільки до максимальних результатів, скажімо,
на рівні свого класу або школи. Компетентний учень психологічно
повинен бути готовим до локальних невдач, які можуть виявитись за умови, коли не зовсім коректно сформульоване те чи інше завдання.
За умови роботи
з тестовими завданнями на паперових носіях, правильного розподілу часу, можна
(і бажано) запланувати повторне коло, яке дозволить повернутись до
«невирішених» тестів. Зазвичай у класі вчитель про подібне говорить іншими
словами: «Закінчив (-ла) роботу? Перевір!».
Якщо жоден з
попередніх прийомів не дав можливості відповісти на завдання, а інтуїтивно
надається перевага певній відповіді, є сенс довіритись інтуїції. Така довіра
може призвести до приросту балів.
Правильність і чіткість заповнення бланків відповідей є обов’язковою умовою
для успішного складання іспиту. Знання вимог заповнення бланків,
правильне виправлення помилок дасть можливість оптимального розподілу часу і
уникнення знервованості під час проведення іспитів.
Як писати твір
Твір
– це особливий вид інтелектуальної діяльності учнів. Зміст його залежить від
індивідуальної творчої і репродуктивної уяви ліцеїста, вміння кожного образно
та логічно мислити, спостерігати життя і природу, використовувати знання з
літератури та мистецтва, доступні зображальні засоби. На викладі й обсязі
творчої роботи учня позначаються його вік, життєвий досвід, розумові здібності,
ерудиція, словниковий запас.
Творчі роботи учні пишуть переважно в художньому,
публіцистичному і науковому стилях та жанрах, притаманних кожному з цих слів.
Основні прийоми роботи над твором
- 3 кількох
запропонованих тем обирай не найлегшу, а ту, яка тебе цікавить і
хвилює.
- Добре обдумай
тему, визнач, який обсяг матеріалу вона охоплює.
- Визнач основну
думку майбутнього твору, намагайся зберегти її під час роботи над твором.
- Склади план,
чітко та стисло сформулюй думку кожного пункту. Не забувай, що назва
основної частини в складному плані - це теза, яку потрібно довести.
- Підбери
епіграф, який висловлює основну думку твору.
- Напиши вступ,
який би доречно розпочинав тему. На початку твору вислови головну думку,
потім обґрунтуй її, доповни фактами із твору, у разі потреби наведи
цитати.
- Стеж за
послідовністю викладу думок.
- Дотримуй ся
пропорційності частин твору і стеж за зв'язком між ними.
- Висловлюй
власне ставлення до всього, про що пишеш, роби власні висновки,
узагальнення.
- Наприкінці
твору зроби загальний висновок, зумовлений змістом роботи.
- Правильно і
грамотно висловлюй свою думку.
- Дотримуйся вимог до зовнішнього
оформлення (залишай поля, дотримуйся абзаців).
Як написати твір-опис зовнішності людини
1. Дібрати влучний заголовок для твору-опису.
2. Скласти план тексту.
3. Описати обличчя, очі, ніс, волосся.
4. Описати поставу, одяг.
5. Розповісти про вік людини.
6. Охарактеризувати індивідуальні риси характеру і вдачі.
7. Висловити власне ставлення до зовнішності людини.
2. Скласти план тексту.
3. Описати обличчя, очі, ніс, волосся.
4. Описати поставу, одяг.
5. Розповісти про вік людини.
6. Охарактеризувати індивідуальні риси характеру і вдачі.
7. Висловити власне ставлення до зовнішності людини.
Як складати тексти-описи зовнішності людини в художньому стилі
1. Проведіть спостереження індивідуального вигляду людини.
2. Продумайте послідовність опису і будову вашого висловлювання відповідно до плану.
3. Опишіть в тому порядку, як ми сприймаємо людину в цілому, а потім переходьте до деталей.
4. Використовуйте певну лексику: очі, брови, волосся, ніс, вуха, губи, шия, руки, щоки, зріст, одяг (манери поведінки, стосунки в колективі, ставлення до праці, культура мовлення, розумові і фізичні здібності).
5. Доберіть слова, словосполучення, які допоможуть описати людину в художньому стилі.
6. Відтворіть опис спочатку подумки, а потім – в усній або письмовій формі.
1. Проведіть спостереження індивідуального вигляду людини.
2. Продумайте послідовність опису і будову вашого висловлювання відповідно до плану.
3. Опишіть в тому порядку, як ми сприймаємо людину в цілому, а потім переходьте до деталей.
4. Використовуйте певну лексику: очі, брови, волосся, ніс, вуха, губи, шия, руки, щоки, зріст, одяг (манери поведінки, стосунки в колективі, ставлення до праці, культура мовлення, розумові і фізичні здібності).
5. Доберіть слова, словосполучення, які допоможуть описати людину в художньому стилі.
6. Відтворіть опис спочатку подумки, а потім – в усній або письмовій формі.
Портретна лексика
Деталі портрета | Означення |
Обличчя | виразне, красиве, кругле, продовгувате, худорляве, повне, ніжне, грубе, біле, бліде, рум'яне, смагляве, довгасте, засмагле; з майже білими бровами; з ледь запалими щоками; з гострими вилицями; рожеволиця, смагляве |
Вираз | привітний, розумний, відкритий, серйозний, веселий, сумний, похмурий, злий, вольовий, вдоволений, ображений, переляканий, зосереджений, розгублений, замислений, безтурботний, стурбований, винуватий, хитрий |
Очі | великі, виразні, розкосі, широко поставлені, темні, світлі, карі, чорні, сині, сірі, блакитно-зеленаві; виразні; великі; втомлені; гарні; зеленкуваті; спокійно-серйозні; сумовито-чорні густі довгі вії; ледь примружені; опущені вії мінливо-зеленого кольору; темно-сірі; холодні; великі; веселі; сірі; вицвілі на сонці; добрі; звичайні; з грізною червонястою іскрою; карі із зеленавим блиском; напухлі під очима мішки; прозорі; пронизливі; ясні, як зорі |
Погляд | привітний, ясний, розумний, відкритий, серйозний, веселий, уважний, спокійний, задумливий, замріяний, стурбований, сумний, лагідний, злий, сердитий, суворий, байдужий, хитрий, проникливий, насторожений, недовірливий, захоплений |
Ніс | великий, невеликий, довгий, кирпатий, тонкий, широкий, м'ясистий, рівний, прямий, із горбинкою, горбатий, довгий; картоплиною; короткий; кирпатий; м’ясистий |
Рот | великий, невеликий, малий, широкий |
Губи | повні, тонкі, свіжі, бліді, безкровні, стиснуті, розтулені, знебарвлені; повні; рожеві; чітко й химерно окреслені; міцно стиснуті |
Брови | прямі, довгі, чорні, темні, вицвілі, тонкі, широкі, густі, навислі, насуплені |
Волосся | темне, світле, русяве, чорне, каштанове, попелясте, біляве, золотисте, руде, сиве, блискуче, тьмяне, пшеничне, густе, рідке, довге, коротке, пряме, витке, кучеряве, зачесане, розпущене, підстрижене, заплетене, голова в кучерях, як у золотому вінку; давно не стрижене; закручене кільцями; кучма поріділого, але ще буйного, закучерявленого сивого волосся |
Зріст | високий (високого зросту), середній (середнього зросту), невисокий (невисокого зросту) |
Статура | середньої статури, повний, худий, худорлявий, стрункий, тендітний, згорблений, незграбний, широкоплечий, кремезний, дебелий, огрядний; Постава: висока; виструнчена; вузькоплеча; збита; кругленька; легка; міцна; мініатюрна; невисока; повненька; присадкувата; гнучка; струнка; ставна; сухорлява; тендітна; тоненька; яскрава. |
Риси характеру | ввічливий, уважний, добрий, товариський, працелюбний, чесний, щедрий, порядний, суворий, доброзичливий, рішучий, веселий, поступливий, тактовний, злий, ледачий, запальний |
План
І. Вступ, у якому сформульовано основну думку тексту.
І. Вступ, у якому сформульовано основну думку тексту.
II. Основна частина, де розкривається основна думка і складові опису:
1. Хто ця людина.
2. Що найхарактерніше в її зовнішності.
3. Зріст, постава.
4. Волосся, зачіска.
5. Риси і вираз обличчя.
6. Одяг.
7. Характер.
1. Хто ця людина.
2. Що найхарактерніше в її зовнішності.
3. Зріст, постава.
4. Волосся, зачіска.
5. Риси і вираз обличчя.
6. Одяг.
7. Характер.
III. Кінцівка. Загальне враження про людину (позитивне чи негативне).
Як працювати над твором-описом
1. Визначте тему й основну думку майбутнього твору. Через опис зовнішності людини намагайтеся розкрити її внутрішній світ.
2. Доберіть фактичний матеріал.
3. Систематизуйте зібране: виділіть головне, про менш істотне згадайте побіжно.
4. Визначте основний і допоміжні типи мовлення (основним має бути опис, а розповідь і роздум доречні у вступі та кінцівці). Уникайте підміни опису зовнішності людини розповіддю про неї.
5. Додержуйтеся вимог до художнього стилю.
6. Правильно будуйте твір (вступ, основна частина, кінцівка).
7. Слідкуйте за грамотністю мовного оформлення.
Як писати твір-опис тварини в художньому стилі
Твір-опис — це зв'язний текст, який містить словесне зображення основних ознак предмета, явища, особи.істотною ознакою тексту-опису є те, що в ньому перелічуються існуючі предмети, ознаки, дії.
«Відоме» - частини тіла тварини (тулуб, шерсть, хвіст, лапи,вуха, морда, очі, ніс, масть, розмір).
«Нове» - ознаки частин тіла тварини.
Описи можуть бути виконані в науковому та художньому стилях.
Необхідно пам'ятати, що існує різниця між описом, та характеристикою.
Скласти опис — це передати ознаки, те, що сприймається зором, слухом, дотиком.
«Відоме» - частини тіла тварини (тулуб, шерсть, хвіст, лапи,вуха, морда, очі, ніс, масть, розмір).
«Нове» - ознаки частин тіла тварини.
Описи можуть бути виконані в науковому та художньому стилях.
Необхідно пам'ятати, що існує різниця між описом, та характеристикою.
Скласти опис — це передати ознаки, те, що сприймається зором, слухом, дотиком.
1. Пам'ятай, що твоє завдання – описати тварину. Не переходь на розповідь про поведінку, вдачу тварини чи птаха, твоє ставлення до них.
2. Не вдавайтесь до найдрібніших деталей в описі. Виберіть найважливіші ознаки, якими тварина відрізняється від інших.
3. Описуйте тварину в тому порядку, як ми сприймаємо загалом: спочатку – загальний вигляд, колір, а потім деталі. Деталі описуй у тій послідовності, яка залежить від важливості їх.
4. Уникайте повторів, використовуйте синоніми. Не забувайте про образні слова.
5. Придумайте заголовок, який привертав би увагу до твору.
3. Описуйте тварину в тому порядку, як ми сприймаємо загалом: спочатку – загальний вигляд, колір, а потім деталі. Деталі описуй у тій послідовності, яка залежить від важливості їх.
4. Уникайте повторів, використовуйте синоніми. Не забувайте про образні слова.
5. Придумайте заголовок, який привертав би увагу до твору.
Додатковий матеріал для твору
Тулуб: витягнутий, довгастий,
округлий, невеликий.
Шерсть: довга, коротка, біла, м’яка, тепла, пухнаста.
Лапи: великі, маленькі, міцні,
тоненькі, швидкі.
Хвіст: довгий, короткий, закручений,
пухнастий, ледь помітний.
Очі: чорні, як вуглинки, круглі,
мов ґудзики, розумні, добрі.
Тулуб: витягнутий, довгастий,
округлий, невеликий.
Шерсть: довга, коротка, біла, м’яка, тепла, пухнаста.
Лапи: великі, маленькі, міцні,
тоненькі, швидкі.
Хвіст: довгий, короткий, закручений,
пухнастий, ледь помітний.
Очі: чорні, як вуглинки, круглі,
мов ґудзики, розумні, добрі.
Немає коментарів:
Дописати коментар