Михайло Петрович Старицький

Михайло Петрович Старицький (2 (14) грудня 1840, Кліщинці — 14 (27) квітня 1904, Київ) – український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч.

Народився 2 грудня 1840 року в с. Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині, тепер це Черкаська область. Дитинство провів серед мальовничої природи.  Батько був відставним ротмістром. Помер, коли Михайлові було лишень 8 років. Мати- Анастасія Захарівна - померла, коли майбутньому письменнику було 12 років. Походила вона з родини Лисенків. Після того, як не стало батьків, Михайло виховувався у родині дядька - Віталія Романовича Лисенка - батька Миколи Лисенка - який був людиною дуже освіченою. Це дало перші імпульси до формування його світогляду. Саме у дядька Михайло слухав українські пісні, думи, заборонені вірші Т. Г. Шевченка. Він не тільки прилучився до музичної культури, але й мав змогу ознайомитися з вітчизняною і зарубіжною літературою. На це й же час припадає і захоплення театром.

1851 - 1856 роки - навчався у Полтавській гімназії. На той час вона була однією з найкращих.

У 1858 році разом з Миколою Лисенком вступає до Харківського університету.

У 1860 році перевівся на фізико-математичний факультет Київського університету.

У 1861 році повертається у рідне село, щоб вступити у володіння батьківською спадщиною. 

1862 рік - одружується із сестрою Миколи Лисенка - Софією.

1864 рік - повертається до Києва, навчається в університеті на юридичному факультеті. Створює гурток, силами якого, на вечорі пам"яті Шевченка, показують "Наталку-Полтавку"

1865 рік - закінчує Київський університет.

На період навчання припадають перші оригінальні вірші та переклади Старицького українською мовою творів Крилова, Пушкіна, Лєрмонтова, Міцкевича, Байрона, Гейне.

1871 рік - оселився у Києві і разом з Миколою Лисенком організовують "Товариство українських сценічних акторів". особливим успіхом користувалася музична комедія "Різдвяна ніч" - лібретто Старицького за Гоголем, музика М. Лисенка.

Старицький записував народні пісні, які потім видавав в обробці Миколи Лисенка, писав лібрето до Лисенкових опер («Гаркуша», «Чорноморці», «Тарас Бульба», «Утоплена»).

Під тиском імперської влади Старицький змушений був у 1878 році емігрувати на деякий час за кордон. Повернувся в Україну в 1880 році й знову розгорнув видавничу і театральну діяльність.

У 1883 році Михайло Старицький став керівником і режисером першої об’єднаної української професійної трупи. У 1883 та 1884 роках видавав український альманах “Рада” (вийшло два випуски). У 1885 році через низку причин залишив трупу корифеїв і заснував нову з молодих акторів. В 1895 році залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості.

Помер у Києві 27 квітня 1904 року, похований на Байковому кладовищі.