|
·
Згадала
стара, як молодою була.
·
Ліпша
старого рада, як молодого робота.
·
Молода
була — дурна була, стара стала — дурніша стала.
·
Не
лай старого — сам старим будеш.
·
Ненадовго
старий жениться.
·
Не
питай старого, а питай бувалого.
·
Поважай
старих, бо й сам старим будеш.
·
Сів
старий, зажурився, а далі встав, підголився.
·
Слухай
старих людей, то й чужого розуму наберешся,й свого не загубиш.
·
Сонце
заходить — старим радість.
·
Старе
скаже на глум, а ти бери на ум.
·
Старе,
як мале: що побачить, того й просить.
·
Що
старе, що мале, що дурне.
·
Старий,
старий, але ярий.
·
Старий,
а розуму за дитину не має.
·
Старий,
а як скаже та прикаже, то й молодий не справиться.
·
Старий
багато знає, а ще більше забув.
·
Старий
кінь борозни не псує, та й глибоко не оре.
·
Старий
ворон пусто не кряче.
·
Старий
говорить, говорить, та й направду виходить.
·
Старий
кіт, а масло любить.
·
Старий
не той, що багато літ має, а той, хто здоров'я шукає.
·
Старий
про старе й думає.
·
Старий
стару хвалить, що добрий борщ зварить, а молодий свою гудить: що не зварить,
то спаскудить.
·
Старий
хоче спати, а молодий гуляти.
·
Старі
крутяться, а молоді учаться.
·
Старого
горобця на полову не зловиш.
·
Старого
вчити — що мертвого лічити.
·
Старого
дерева не випрямиш.
·
Старого
чоловіка для поради держи.
·
Старому
женитися і ніч коротка.
·
Старому
брехати — не ціпом махати.
·
Старому
подушечки, а молодому ігрушечки.
·
Старому
піч, як малому колиска.
·
Старому
та хворому годи завше, як малому.
·
Сядьмо,
старий, в парі, щоб гречка родила.
·
Такий
старий, що пам'ятає, як його батька хрестили.
·
У
старого голова, як решето: багато було, та висіялося,
·
У
старого жінка молода — велика біда.
·
Чим
старіший, тим мудріший, чим молодший, тим дорожчий.
·
«Чого
чорт мудрий?» — «Бо старий!»
·
Шануй
старих — молоді тебе пошанують.
·
Шукай
правди у старих, а сили у молодих.
·
Як
єсть старий куст, так і двір не пуст, а як єсть старі люди, так і всього
прибуде.
·
І
чорт на старість у монахи пішов.
·
Не
роками старість гарна, а ділами.
·
Слухай,
слухай та на вус мотай, а під старість як знахідка буде.
·
Старість
іде і хвороби веде.
·
Старість
— не радість, горб — не користь.
·
Старість
не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом.
·
Від
гніву старієш, від сміху молодієш.
·
Незчувся,
коли й постарівся.
·
Старять
годи і тяжкі пригоди.
·
Тримайся
того порога, перед котрим зістарівся.
·
Цікаві
скоро старіються.
·
Якби
знову на світ народитися, знав би, як не старітися.
·
Сиве
волосся — ласка молода.
·
Сивина
в голову — біс у ребро.
·
Сивина
в бороду — розум в голову.
·
Хто
сивий — не конче мудрий, а лише старий.
·
Волос
сивіє, а голова шаліє.
·
Не
будь цікавим, бо швидко посивієш.
·
Як
голова сивіє, то чоловік мудріє.
·
Три
дні до смерті, та ніяк не доживеш.
·
І
не мірошникує, а голова борошном припала.
·
Зігнувся
в три погибелі.
·
Добрі
зуби, що кисіль їдять.
·
Куди
йому кисіль їсти, коли він кваші не вкусить.
·
Тоді
дали хліба, як зубів не стало.
·
Не
в час даєш хліба густо, коли зубів у губі пусто.
·
Був
кінь, та з'їздився.
·
Кисіль
зубів не псує.
·
Коли
зубів не маю, тоді горіхи принесли.
·
Вже
мені вдолину йде, а тобі вгору.
·
Як
мале падає, бог перину підставляє, а старе падає,
·
чорт
борону підставляє.
·
До
пори збан воду носить.
·
До
пори збан воду носить, прийде пора — заголосить.
·
Доки
здоров'я служить, то чоловік не тужить.
·
Без
здоров'я нема щастя.
·
Без
здоров'я ніщо чоловікові не миле.
·
Бережи
і шануй честь змолоду, а здоров'я — під старість.
·
Бережи
одежу знову, а здоров'я змолоду.
·
Було
б здоров'я, а все інше наживем
·
Було
б здоров'я, а все інше купимо (сучасна варінт)
·
Вартість
здоров'я знає лише той, хто його втратив.
·
Весела
думка — половина здоров'я.
·
Веселий
сміх — здоров'я.
·
Все
можна купити, тільки здоров'я ні.
·
Глянь
на вид і про здоров'я не питай.
·
Горе
стихає, а здоров'я зникає — і радість минає.
·
Держи
голову в холоді, а живіт в голоді — будеш здоров.
·
Добре
здоровому вчити хворого.
·
Здоровий
злидар щасливіший від хворого багача.
·
Здоровий
хворого не розуміє.
·
Здоровий,
як циганова коняка: день біжить, а три лежить.
·
Здоровому
все на здоров'я йде.
·
Здоровому
здається, що ніколи не захворіє.
·
Розпутне
життя в молодості приносить хворобу на старості.
·
Яка
молодість, така й старість.
·
Інший
молод роками, та старий ділами.
·
Коли
молод бував, під колінця голубця вибивав, а як стар став, всього того
перестав.
·
Молоде
пиво шумить.
·
Молода
кров кипить.
·
Молода,
як горіх, так і проситься на гріх.
·
Молоде
— золоте, а як ляже спати, то не може встати.
·
Молоде
на всі сторони гнеться.
·
Молоде
орля, та вище старого літає.
·
Молодий
місяць не всю ніч світить.
·
Молодий
може вмерти, а старий мусить.
·
Молодий
та зелений, як гарбуз у спасівку.
·
Молодого
кров гріє.
·
Не
розуміє молодий старого, аж доки сам ся не постарів.
·
Нагинай
гілляку, доки молода.
·
Не
можна покласти стару голову на молоді плечі.
·
Не
розкошуй замолоду, бо на старість будеш бідувати.
·
Нехай
гуляє молодь, більш копи лиха не наробить.
·
Сіла
між молодими і помолодшала.
·
Треба
змолоду кості гризти, аби на старість м'ясо їсти.
·
Хоч
молодий роками, та старий розумом.
·
Хто
змолоду балує, то під старість старцює.
·
Рожа
червона, та й та блідне.
·
На
свіжий цвіток і бджола сідає, а зів'ялий обминає.
·
Нове
ситечко на кілочку, а як пристариться, садять квочку.
·
Добрі
зуби і камінь перегризуть.
·
Болять
старі кості за гріхи молодості.
·
Він
не старий, але давній.
·
В
старій печі сам чорт палить.
·
Горе
старому вдома самому.
·
Дай,
боже, старим очі, а молодим розум.
·
Де
старий ногою, там молодий головою.
|
